Вишукана енергетика «ЕтноСяйва» – від творчого сузір’я майстринь бісероплетіння Хмельниччини

7 Листопада 2026 р.
Прес-центр

9 листопада відзначатиметься Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. З цієї нагоди в музеї історії міста Хмельницького відкрилась регіональна виставка художніх виробів майстринь бісероплетіння з усієї Хмельниччини «ЕтноСяйво».

Подільська земля завжди славилася своїм унікальним художнім кодом. Наші предки не просто прикрашали себе – вони кодували у силянках та ґерданах глибоку філософію буття. Саме енергетику цієї філософії українського народу, його національного коду транслюють близько 300 автентичних та сучасних бісерних виробів, створених золотими руками 13-ти майстринь народного мистецтва, які працюють у техніці бісероплетіння. А побачити «ЕтноСяйво», яке вони випромінюють, можна у мистецькій залі музею історії міста Хмельницького, що на Проскурівській, 30.

На відкритті виставки Вікторія Папонова, яка нині виконує обов'язки директора музею, розповіла деякі факти з історії виникнення цього вишуканого виду мистецтва на теренах України і зокрема на Поділлі, адже виставку приймає історичний музей.

«Подільський бісер – це не про надмірний блиск, - наголосила пані Вікторія, - це про вишукану графічність, сувору геометрію, магію кольорових контрастів. Кожна нанизана бісерина на цих виробах – це місток між поколіннями подільських майстринь, які передали нам це філігранне вишукане ремесло».

Бісер з’явився в Україні ще за часів Київської Русі. Скляні намистини тоді привозили купці з Візантії та країн Близького Сходу. Ба більше, археологічні знахідки свідчать, що на Русі існувало й власне склоробне виробництво, де виготовляли прототипи сучасного бісеру. Сама ж назва походить від арабського слова «бусра» або «бусер», що означає «штучні перлини». Хвиля популярності піднялася у XVIII столітті завдяки імпорту з італійського острова Мурано. Згодом, у ХІХ столітті на ринок вийшов дешевший і якісніший бісер із Богемії (сучасної Чехії), що зробило його доступним для кожної тогочасної красуні. Справжня популярність українського бісероплетіння припала на кінець XVIII – першу половину XIX століття. Спочатку бісерним мистецтвом захоплювалися заможні міщанки і панянки в маєтках: в моду саме ввійшли оздоблені бісером утилітарні побутові предмети, як от чохли для окулярів, гаманці, скриньки… Але дуже швидко ремесло пішло в маси.

Найбільшої популярності бісер набув у західних регіонах – на Буковині, Гуцульщині, Поділлі, Прикарпатті та Закарпатті. Тут він став невіддільною частиною національного костюма. Ним не просто розшивали сорочки замість ниток, а й створювали розкішні шийні та нагрудні прикраси: ґердани, силянки, кризи. Цікаво, що в українських селах бісерні прикраси ніколи не були просто декором – вони виконували функцію потужних родинних оберегів, акцентувала очільниця музею.

«Ця виставка – доказ того, що народні традиції Хмельниччини не просто живуть у музеях, вони розвиваються, дихають і надихають сучасних авторів на створення нового мистецтва. Ми зібрали тут колективне творче етнічне сяйво робіт тринадцяти мисткинь декоративного мистецтва, четверо з яких є членкинями Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Це Алла Учик, Олена Марчук, Ольга Лукасишина, Анна Лиса. Троє – учасниці народної художньої студії «Рукотвори» - Ірина Птащук, Світлана Дужак, Тетяна Стан. Семеро – майстрині бісероплетіння з усієї Хмельниччини», – зазначила музейниця.

Також цього дня Музей історії міста Хмельницького став майданчиком для виконання особливої місії – вручення Хмельницької обласної премії імені Ніни Косарєвої. Виконуюча обов'язки директора Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації Людмила Черевченко тепло привітала майстрів і працівників культури краю з професійним святом. Вона зазначила, що Хмельниччина неймовірно багата на таланти: від митців, які відроджують давнє подільське мистецтво плетіння ґерданів, до тих, хто створює сучасні, модні, популярні вироби з бісеру.

Сьогодні держава активно шукає нові шляхи та можливості, щоб стимулювати й підтримувати творців української культурної ниви. Яскравим свідченням такої підтримки є обласна премія імені Ніни Косарєвої у галузі «Декоративно-прикладне мистецтво», заснована Департаментом у 2013 році. Премія носить ім'я видатної української майстрині художньої обробки шкіри, заслуженого майстра народної творчості України, яка тривалий час жила та творила в Хмельницькому.

Цьогоріч почесну нагороду очільниця Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій ХОДА вручила Вікторові Раковському – видатному українському майстру народного декоративного розпису. Пан Віктор є одним з ключових відроджувачів та популяризаторів унікального самчиківського розпису. Він заснував власну школу і щедро ділиться знаннями, проводячи студії та майстер-класи по всій Україні.

Крім того, подякою Хмельницької обласної військової адміністрації з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва цьогоріч відзначено майстриню народного мистецтва Ольгу Лукасишину (с. Осламів Віньковецької СТГ) – одну з учасниць виставки «ЕтноСяйво».

Керівниця Департаменту щиро подякувала всім майстрам за їхній талант, неймовірну працездатність та прагнення розвивати українські традиції в надскладних сучасних реаліях. Сьогодні рукотворна краса не лише лікує серця, а й наближає Перемогу, адже творча спільнота активно волонтерить і збирає кошти на потреби ЗСУ.

«Хай Бог благословить вас на працю, нехай вона приносить задоволення й завжди гідно винагороджується!» ? побажала високопосадовиця.

Ідейна натхненниця створення вернісажу бісерного мистецтва такого потужного формату – пані Таїсія Стан, очільниця обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений працівник культури України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня – на мистецькому заході була відзначена подякою управління культури і туризму Хмельницької міської ради за організацію та відкриття регіональної виставки художніх виробів майстрів бісероплетіння «ЕтноСяйво».

«Уже чверть століття наш обласний осередок Спілки об’єднує таланти, які зберігають та переосмислюють подільську культуру. Сьогодні це 50 провідних майстрів, чия праця вшановується на найвищому рівні: 13 наших майстринь є стипендіатками Президента України, і щороку ми відкриваємо нові імена для цієї почесної державної підтримки», – зазначила очільниця обласного осередку НСМНМ України, народна майстриня Таїсія Стан.

За її словами, Хмельниччина стала потужним центром для експериментального та автентичного мистецтва. Зокрема, у 2015 році під керівництвом Таїсії Стан було створено студію «Рукотвори», яка згуртувала авторів, що працюють у нетрадиційних ексклюзивних техніках.

Окремим вагомим досягненням стало відродження стародавнього мистецтва бісероплетіння.

«Свого часу ми ініціювали проведення всеукраїнського симпозіуму «Веселка», де наші майстрині переймали досвід найкращих знавців країни. За понад десять років ця техніка здобула неймовірну популярність: сьогодні в усій області та в Хмельницькому понад півсотні майстринь реалізують себе в цій царині, створюючи унікальні сучасні вироби», – розповіла пані Стан.

Очільниця обласного осередку НСМНМУ також наголосила, що подільські митці сьогодні тримають і потужний волонтерський фронт. Яскравим прикладом є майстриня Алла Учик, яка поєднує активну виставкову діяльність у Хмельницькому з масштабною допомогою ЗСУ.

«Алла – не просто творча особистість, яка презентувала вже дві персональні виставки. Вона – наше волонтерське серце. Важко уявити, але вона власноруч сплела для воїнів 678 кілометрів маскувальної сітки, придбала майже два десятки автомобілів та без упину передає допомогу на передову», – під бурхливі оплески майстрині-волонтерці зазначила Таїсія Сергіївна.

Вікторія Папонова з теплими і щирими словами вдячності відзначила подякою музею кожну майстриню бісероплетіння, деякі з яких відтворюють старовинні бісерні прикраси – експонати музеїв, тому музейниця вважає їх близькими собі по духу, адже вони реконструюють національну культурну спадщину. Зокрема, членкиня НСМНМ України Ольга Лукасишина досліджує старовинні ґердани та силянки Новоушицького та Віньковецького районів, інших громад та створює їхні репліки, деякі з них знана майстриня бісероплетіння має намір передати у фондову колекцію Музею історії міста Хмельницького.

На виставці «ЕтноСяйво» експонується відтворений золотими руками учасниці художньої студії «Рукотвори» Ірини Птащук стрічковий ґердан, який носила Леся Українка, і ця надзвичайно точна його репліка по завершенню виставки стане окрасою етнографічної експозиції музею, адже пані Ірина люб'язно передала її у музейний фонд МІМХ. Старовинні українські геометричні візерунки багато і вправно відтворює у своїх кризах членкиня НСМНМУ Алла Учик. Її вироби нагадують сяючі важкі, але надзвичайно жіночні обладунки, для експонування яких музейники використали манекени, адже на кожну таку прикрасу майстриня витрачає близько кілограму бісеру. Пані Алла передала у фондову колекцію музею бісерну прикрасу – різнобарвну силянку-кризу в традиційному геометричному подільському стилі.

Про бісерні дарунки музею, як і про кожну з майстринь-учасниць «ЕтноСяйва», ми ще будемо писати окремо, адже наші майстрині бісероплетіння горді тим, що долучаються до збереження національної культурної спадщини і в музейному форматі.

Теплої приємної ошатності, урочистості та національного колориту святу додали музичні дарунки бандуристок Марії Бігус (студентки 3 курсу Хмельницького фахового музичного коледжу по класу викладача Босенка М.І.), яка виконала композицію Степана Сабадаша «З полонини» та пісню Володимира Івасюка «Пісня буде поміж нас», та Мар’яни Крижанівської (студентки 2 курсу Хмельницького фахового музичного коледжу по класу викладача Босенка М.І.), у виконанні якої для гостей презентації виставки прозвучали народні композиції в аранжуванні Оксани Герасименко «На кладочці умивалася» та «Іванко, Іванко».

Відкриття виставки «ЕтноСяйво» зібрало чимало поціновувачів вишуканих етнічних жіночих прикрас фактично ювелірної ручної роботи. На урочистості завітав і колектив викладачів Хмельницької художньої школи. Візити міської та обласної мистецької спільноти підтверджують важливий культурний статус події для всього міста і регіону.

Колектив музею історії міста Хмельницького вітає усіх колег – працівників культури та майстрів народного мистецтва зі святом та запрошує відвідати мистецьку залу музею на Проскурівській, 30, аби побачити вишукані бісерні прикраси – ґердани, стрічкові ґердани, кризи, силянки, намиста, комірці, манжети, котильйони, «язики» – та відчути неймовірну енергетику «ЕтноСяйва».

Текст - Вікторія Папонова, Оксана Собко

Фото - науковий колектив МІМХ