«Шляхами УПА. Код повстанця»: Музей історії міста Хмельницького провів патріотичний квест для майбутніх прикордонників

15 Жовтня 2026 р.
Прес-центр

В музеї історії міста Хмельницького провели патріотичний квест під назвою «Шляхами УПА. Код повстанця», присвячений захисникам України та приурочений до дня створення Української Повстанської Армії, для першокурсників військового ліцею Державної прикордонної служби України.

Перед початком патріотичного заходу присутні схилили голови у хвилині мовчання. Вони віддали шану сучасним захисникам і захисницям, які поклали життя у боротьбі з російським агресором, бійцям Української Повстанської Армії, а також усім цивільним жертвам Другої світової війни та сучасної війни росії проти України.

Провідна наукова співробітниця музею Оксана Доронська-Собко ознайомила ліцеїстів із витоками свята, історією діяльності ОУН та УПА на Хмельниччині й тематичними виданнями про визвольну боротьбу на Поділлі.

Прологом до квесту став перегляд відеоролика-історичної реконструкції, відзнятого клубом «Сотня “Сіроманці”» (Чикаго, 2012–2014 рр.) на основі спогадів повстанців та за мотивами пісні «Над’їхали партизани».

Історичний екскурс: гартовані у вогні боротьби

14 жовтня 1942 року вважається офіційною датою створення УПА — «армії без держави», яка постала одним із наріжних каменів відродження української незалежності у ХХ столітті. Ця дата символічно збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1947 році вона була офіційно закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

Витоки назви: Улітку 1941 року назву «Українська повстанська армія» вперше використав отаман Тарас Боровець («Бульба»), створивши загін «Поліська Січ», підпорядкований уряду УНР в екзилі.

Об'єднання сил: Протягом 1942–1943 років під проводом ОУН(б) відбулося об'єднання розрізнених збройних груп на Волині, Поліссі та заході Поділля. З травня 1943 року назва «УПА» остаточно закріпилася за цією масштабною структурою.

Феномен спротиву: Не маючи державного фінансування, тилу чи військово-промислового комплексу, воїни УПА чинили запеклий опір комуно-більшовицьким та нацистським окупантам завдяки залізній волі та підтримці власного народу.

Спротив на Хмельниччині

Тодішня Кам'янець-Подільська область належала до генерального військового округу «УПА-Південь» («УПА-Схід»). 29 липня 1941 року відбулося засідання обласної екзекутиви ОУН, де було ухвалено рішення про розбудову керівних органів та мережі спротиву. Від 1941 року на теренах області (від Дністра до Горині) діяло до 10 груп УПА, а також боївки із сусідніх Тернопільської та Рівненської областей. У Проскурові (нині — Хмельницький) діяв окружний провід ОУН(м) при редакції газети «Український голос», а учасники підпілля на чолі з Мирославом Ліщинським обіймали керівні посади в міській управі. Збройний та ідеологічний спротив радянській окупації в краї тривав до середини 1950-х років.

«Код повстанця»: пошук, логіка та командний дух

Основна частина заходу проходила у формі інтерактивного квесту. Правила та умови завдань для двох команд пояснили провідна наукова співробітниця музею Марина Шиманська та педагог-організатор ліцею Крістіна Бунєєва.

Юні знавці історії виконували низку пошуково-інтелектуальних завдань:

1. Складали пазли із зображеннями будівель Хмельницького, пов'язаних із діяльністю підпілля ОУН у Проскурові під час Другої світової війни.

2. Відтворювали тексти українських повстанських пісень за запропонованим набором слів.

3. Шукали літери-підказки серед експонатів музею, щоб розшифрувати кодові слова, якими користувалися воїни та підпільники УПА.

Загалом гра минула в піднесеній та дослідницькій атмосфері. Обидві команди проявили високий рівень підготовки та завершили змагання з однаковими результатами, отримавши пам'ятні подарунки від організаторів.

Інтерактив та цифровізація музею

Після завершення квесту ліцеїсти мали змогу випробувати інтерактивну локацію музею — приміряти середньовічні обладунки та військову форму різних історичних епох.

Т. в. о. директора Музею історії міста Хмельницького, провідний зберігач фондів Вікторія Папонова розповіла юнакам про ключові напрямки музейної діяльності, сучасні підходи до збереження спадщини та цифровізацію експозиції й фондів.