Культурні потреби мешканців сіл Хмельницької міської територіальної громади: результати дослідження

4 Червня 2026 р.
Прес-центр

Повномасштабна війна докорінно змінила життя українців, і сфера культури не стала винятком. Зниження кількості масових заходів, трансформація форматів та зміна психоемоційного стану громадян змушують заклади культури шукати нові підходи до своєї роботи. З метою глибокого розуміння актуальних запитів мешканців, бар'єрів, які заважають їм відвідувати заходи, та визначення стратегічних пріоритетів фінансування, Управління культури і туризму Хмельницької міської ради провело ґрунтовне соціологічне дослідження.

Опитування тривало з 28 березня по 30 листопада 2025 року та охопило шість старостинських округів нашої громади з центрами у селах Богданівці, Давидківці, Копистин, Олешин, Пирогівці та Шаровечка. Усього в анкетуванні (як онлайн, так і безпосередньо на місцях) взяли участь 1535 респондентів різного віку та статі. Отримані дані вже стали основою для планування роботи та розвитку культурних послуг громади на найближчі роки.

Як війна змінила культурні звички?

До повномасштабного вторгнення культурне життя в округах було досить динамічним: понад половина опитаних відвідували культурні заходи кілька разів на рік, а близько третини — щомісяця. Війна та пов'язані з нею безпекові ризики, міграція й загальна психоемоційна втома суттєво скоригували ці показники. Хоча для половини респондентів частота відвідувань формально не змінилася, 32,7% опитаних зазначили, що стали відвідувати заклади культури значно рідше.

Що хочуть бачити мешканці?

Сучасний запит на культурний продукт демонструє очевидний інтерес до емоційного розвантаження, інтерактивності та патріотичної тематики:

- Концерти та музичні вечори залишаються беззаперечним лідером — їх хочуть відвідувати 48,6% опитаних.

- На другому місці опинилися майстер-класи з різних видів мистецтва (40,3%), що свідчить про високий запит на практичну творчість.

- Третю сходинку посіли кіноперегляди (33,4%).

- Стабільно високий інтерес зберігається до літературних вечорів, дискусійних клубів, а також соціальних та волонтерських акцій (16-17%), які підкреслюють згуртованість громади у складні часи.

Дослідження також чітко зафіксувало гендерні та вікові особливості. Наприклад, жінки частіше обирають творчі та музичні формати, тоді як чоловіки суттєво випереджають їх у запиті на спортивно-розважальні події. Що стосується віку, то молодь (18–34 роки) очікує від Будинків культури та Центрів дозвілля сучасних, креативних та діджиталізованих форматів. Старше ж покоління (55+) віддає перевагу спокійним, змістовним заходам, спілкуванню та патріотичним ініціативам.

Рівень задоволеності

Дослідження виявило суттєву диференціацію в оцінці якості культурних послуг між різними старостинськими округами. Загалом понад 70% опитаних оцінюють культурні заходи на високі 4–5 балів (з 5 можливих).

Проте середня оцінка за округами суттєво відрізняється:

Пироговецький округ— абсолютний лідер із середнім балом 4,67.
Олешинський округ— 4,40 бала.
Богдановецький округ— 3,85 бала.
Копистинський округ— 3,25 бала.
Шаровечківський округ— 3,00 бала.
Давидковецький округ— 2,83 бала.

Низькі бали у деяких округах респонденти пояснювали застарілими форматами заходів, слабким інформуванням або ж незадовільним станом матеріально-технічної бази самих закладів.

Інформаційні канали: де анонсувати події?

Для ефективного залучення відвідувачів закладам культури необхідно переглянути свої підходи до комунікації. Опитування продемонструвало, що для аудиторії віком до 54 років інтернет та соціальні мережі є головним джерелом інформації (понад 80-85%). Водночас для старшої групи (55+) критично важливими стають міжособистісні канали — "сарафанне радіо", поради друзів, родичів, а також оголошення на вулицях.

Щодо часу, то найзручнішими днями для відвідування культурних подій мешканці передбачувано назвали вихідні, святкові дні та вечір п'ятниці.

Платні послуги та пріоритети фінансування

Важливим маркером дослідження стало питання фінансової залученості мешканців. Близько 70% респондентів наразі не готові платити за культурні послуги, потребуючи безкоштовних або максимально доступних форматів. Водночас 30% допускають оплату за умови адекватної ціни або особливої цікавості заходу. Найбільшу готовність платити демонструє молодь (до 34 років) — майже 45%. Серед напрямків, за які люди згодні віддавати кошти, лідирують заняття з вокалу, хореографії, дитячі розвиваючі гуртки та квитки на великі концерти й вистави.

Коли ж мова зайшла про розподіл бюджетних коштів та стратегічні інвестиції в заклади культури округів, думки мешканців розподілилися так:

Абсолютним пріоритетом для респондентів є ремонт приміщень, що підтверджується найбільшою кількістю згадувань (68,5%) і свідчить про критичний стан інфраструктури. Другим за значущістю напрямом є організація культурних заходів (37,7%), зокрема концертів, вистав, показів кіно, які залишаються важливою складовою суспільного життя. Високий попит також спостерігається на розвиток гурткової роботи з дітьми та підлітками (37,5%), передусім на фінансування творчих і спортивних гуртків. Важливим соціальним запитом є збереження пам’яті героїв і реалізація патріотичних проєктів (34,5%). Водночас цифровізація та інклюзивність, хоча й мають менший пріоритет, розглядаються як стратегічно важливі напрями для довгострокового розвитку. Старші вікові групи більше акцентують увагу на увіковіченні пам’яті героїв і відновленні пошкоджених об’єктів, тоді як молодь частіше наголошує на використанні цифрових технологій і впровадженні сучасних форматів.

Результати соціологічного дослідження чітко підтверджують: культура в селах нашої громади жива, вона затребувана, але потребує негайної модернізації та підтримки.

Команда Управління щиро дякує всім мешканцям старостинських округів за активну участь в опитуванні. Ваші відповіді вже опрацьовуються та будуть враховані під час планування ремонтних робіт, оновлення форматів заходів і розвитку культурного простору в селах нашої громади.

Детальніше ознайомитися з усіма показниками, графіками та пропозиціями респондентів можна у повній версії документа, що додається нижче.

Детальний аналітичний звіт доступний у файлі:

«Соціологічне вивчення культурних потреб мешканців старостинських округів ХМТГ.pdf»