«ПРОСКУРІВ В ЧАСИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ: ПОДІЇ, ОСОБИ, ФАКТИ»

23 Травня 2026 р.
Прес-центр

Книгу під такою назвою презентовано в музеї історії міста Хмельницького авторкою, провідним науковим співробітником музею Оксаною Доронською-Собко до всенародного свята - Дня Героїв.

Видання побачило світ за підтримки Хмельницької міської ради, управління культури і туризму Хмельницької міської ради.

В книзі зібрано авторські наукові статті історико-краєзнавчі нариси та архівні матеріали, котрі висвітлюють перебіг подій Української революції 1917-1921 років в Проскурові та на Поділлі. Розкрито маловідомі історичні факти, приділено увагу замовчуваним і забутим істориками долям земляків – активних діячів Українського визвольного руху тієї доби. Оприлюднено архівні матеріали, що суттєво доповнюють відомості про видавничу діяльність Проскурівської Української громади і «Просвіти» у 1917 році. До дослідження увійшла частина матеріалів, котрі з 2020 року публікувалися на сайті та в соціальних мережах музею історії міста Хмельницького, - з доповненнями.

У краєзнавчому святі взяли участь начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков, заступник начальника управління Світлана Шевченко, в. о. голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Віктор Адамський, кандидат філософських наук, доцент Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Галина Гамрецька, кандидат історичних наук, вчитель історії Хмельницького ліцею № 3 імені Артема Мазура Валерій Кундельський, кандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Петро Сем`янчук, начальник відділу обліку та довідкового апарату Державного архіву Хмельницької області Оксана Мельник, кандидат історичних наук, начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву Хмельницької області Юрій Олійник, заступник начальника архівного відділу Хмельницької міської ради Ірина Кравець, головний спеціаліст відділу Ірина Волотюк, головний спеціаліст відділу дошкільної освіти та виховної роботи Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Наталія Камінська, голова виконкому Хмельницького Крайового Проводу Народного Руху України Віктор Чиж, представники Хмельницької обласної та міської організацій Національної спілки краєзнавців України, студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, хмельничани – друзі музею, закохані в історію рідного краю.

Учасники зібрання хвилиною мовчання вшанували пам`ять українських воїнів, котрі віддали життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність соборної України, та усіх українців, чиє життя забрала рашистська агресія.

Директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш, вітаючи товариство, наголосила: музей систематично й цілеспрямовано працює над дослідженням маловивчених періодів історії міста, готуючи друковані матеріали, організовуючи просвітницькі заходи, дбаючи про національно-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді. Зокрема, чимало невідомих сторінок історії Проскурова й Поділля висвітлено у музейних краєзнавчих виданнях: ілюстрованому альбомі-біографії Костя Місевича «Мусив узятися за бандуру як за останню зброю» та свіжовиданій книзі «Проскурів в часи Української революції 1917-1921 років: події, особи, факти».

Начальник управління культури й туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков зазначив, що відкриваючи за допомогою архівних джерел справжню історію міста Хмельницького та Подільського краю, оприлюднюючи невідомі раніше факти, висвітлюючи долі репресованих більшовиками українських діячів, працівники архіву відповідають на сучасні запити та потреби громади, особливо учнівської та студентської молоді, котрій надалі розбудовувати й утверджувати суверенну, соборну Україну.

Виконуючий обов`язки голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, автор численних досліджень, документальних видань, присвячених історії України, зокрема, періоду Української революції 1917-1921 років, Віктор Адамський підкреслив, що цілісної, відтвореної за архівними джерелами, української історії обласного центру, поки що науковцями не створено. Тому, збираючи по крупинках цінні свідчення, висвітлюючи невідомі сторінки через тогочасні події, окремі факти, долі історичних осіб, котрі спричинилися до вагомих суспільно-політичних змін в Проскурові, зокрема, та на Поділлі загалом, історики й краєзнавці напрацьовують той необхідний матеріал, котрий рано чи пізно ляже в основу таких фундаментальних системних робіт. Кандидат історичних наук, вчитель історії Хмельницького ліцею № 3 імені Артема Мазура, невтомний дослідник історії Поділля Валерій Кундельський зазначив, що такі дослідження, як презентоване видання «Проскурів в часи Української революції 1917-1921 років: події, особи, факти», викладають історичну інформацію із залученням архівних даних, в доступному широкому читачеві науково-популярному викладі, таким чином цілком виконуючи свою науково-просвітницьку місію.

Голова виконкому Хмельницького Крайового Проводу Народного Руху України Віктор Чиж вручив авторці Оксані Доронській-Собко подяку від Хмельницької крайової організації Політичної партії «Народний Рух України» з побажаннями подальших плідних досліджень. До речі, музей історії міста бере участь в проєкті НРУ з увічнення пам`яті борця за незалежність України у ХХ столітті Кузьми Матвіюка – виданні книги, присвяченої долі цього почесного громадянина міста Хмельницького.

Начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву Хмельницької області Юрій Олійник наголосив на важливості подальшого вивчення архівних джерел та видання історичних та краєзнавчих праць з історії Поділля, у чому колектив ДАХмО всіляко сприяє дослідникам.

Авторка книги Оксана Доронська-Собко подякувала усім, хто надав підтримку під час роботи над книгою та в тому, щоб збірник побачив світ. Зокрема - Хмельницькій міській раді та керівництву управління культури й туризму міської ради, котрі підтримали й профінансували цей проєкт. За сприяння в праці – окрема подяка директору музею Галині Барабаш. Авторка вдячна керівництву та колективу Державного архіву Хмельницької області, котрі в непростий тривог і блекаутів забезпечують працю дослідників, сприяють у пошуках. Добрим словом згадала своїх видавців: творця верстки, автора низки краєзнавчих книг Олексія Тимощука та його помічника Тараса Тимощука, керівника видавництва ФОП «Федоченко С. О.» Сергія Федоченка, завдяки яким і перша книга, присвячена Костеві Місевичу, - «Мусив узятися за бандуру як за останню зброю», і презентована нині друга книга, успішно поповнюють краєзнавчу бібліотеку Поділля. Допомагали з пошуком матеріалів, цінними порадами, моральною підтримкою: Ігор Ратушняк, Леся-Олена Мисечко-Копчак, Софія Смалюк, Алла Дурдас, працівник наукової бібліотеки Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Андрій Кунцевич.

Оксана Доронська-Собко розповіла про історію створення матеріалів книги, котра розпочалася 2020 року. Серед перших досліджень – статті про діяльність Проскурівської Української громади та «Просвіти» впродовж усього періоду Української революції 1917-1921 років, відтворення подій збройної боротьби Армії УНР за Проскурів і край у протистоянні з більшовицькими ордами, висвітлення українського державного будівництва в буремний революційно-військовий час, коли в краї та Проскурові багато разів змінювалася влада, приходили одні за одними окупанти різних мастей, нещадно грабуючи матеріальні цінності, знищуючи цвіт української державотворчої еліти. Повернути з попелу забуття імена визначних земляків: Костя Місевича, Каленика Лисюка, Трохима Верхоли, Миколи Тарановича, Костянтина Корицького та сотень інших українців Проскурова й Проскурівщини, котрі всім серцем сприйняли ідею відродження Української державності у 1917-1921 роках і віддали в боротьбі за неї своє життя, - це важливе завдання музею як наукової та культурно-просвітницької установи. Ця інформація, ці знання – важливий інформаційно-ідеологічний підмурівок для подальшої розбудови Української державності, котрий потрібно якомога повніше забезпечити й передати молодому поколінню.

На дослідницькому шляху траплялися досить цінні, цікаві знахідки. Як-от, документи про участь одного з найвизначніших діячів Українського визвольного руху Костя Місевича та його побратима Трохима Верхоли у підпільній повстанській організації «Спілка Визволення України», котра при повстансько-партизанському штабі Юрка Тютюнника у 1921 році готувала Другий Зимовий похід Армії УНР, матеріали про долю знищеного у 1920 році більшовиками українця Миколи Зотенка - першого голови Проскурівської Ради робітничих і солдатських депутатів, котрий у 1920 році став одним з найактивніших діячів Української громади й «Просвіти» Проскурова… Наукові пошуки привели до маловідомої на сьогодні теми Проскурівського концтабору, організованого більшовиками на території міста у 1920 році для «контрреволюціонерів», класових ворогів… В`язні працювали на торфорозробках та у гільзовій майстерні. Достовірних даних про період діяльності цього концтабору поки що не знайдено. Матеріал потребує подальшого вивчення.

Трагічно склалася доля голови Проскурівської земської управи періоду Української революції 1917-1921 років Костянтина Корицького, кримінальна справа котрого зберігається у Державному архіві Хмельницької області. Зоставшись під більшовицькою окупацією після 1920 року, коли уряд та Армія УНР мусили відійти за Збруч, Костянтин Корицький переходить до праці завпідвідділу повітового земельного відділу. Коли в Проскурові у 1921 році засновується філія підпільної повстанської організації «Спілка Визволення України», Корицький бере активну участь в гуртуванні повстанців, розповсюджує агітаційні листівки та відозви партизансько- повстанського штабу Юрка Тютюнника. Саме він, колишній голова Проскурівської земської управи, котрий був особисто знайомий з Симоном Петлюрою як головою Всеукраїнського Союзу земств, цілковито сприйняв ідеї творення самостійної Української Народної Республіки, взяв діяльну участь у державотворчих процесах на Проскурівщині й Поділлі. Саме Корицький, достеменно орієнтуючись в суспільно-політичній ситуації, котра склалася в Проскурові після окупації більшовиками, постачаючи українських підпільників цінною розвідчою інформацією, передає за Збруч списки більшовиків Проскурова, котрі займають керівні посади і є найбільшими ворогами Українського визвольного руху. На жаль, діяльність «Спілки Визволення України» через донощиків та провокаторів була викрита більшовицькою надзвичайкою ще до початку Другого зимового походу. Костянтин Корицький та його однодумці із земельного відділу були засуджені більшовиками до розстрілу. Де саме могили українських борців на території нинішнього міста Хмельницького, - невідомо…

А яке світло на Український рух проливає інформація про першого голову Проскурівської «Просвіти» священника Ксенофонта Ванькевича, котрий мешкав на вулиці Мільйонній, 42… Ще задовго до Лютневої революції 1917 року, у середині 1900-х років цей випускник Кам`янець-Подільської духовної семінарії, що дала Україні державників, діячів Української Центральної Ради, уряду УНР, розпочав українізацію церкви, запровадивши проповіді українською мовою та читання предметів українською у церковно-приходській школі в своєму приході. Настоятель Михайлівської церкви с. Жучківці Проскурівського повіту Ксенофонт Ванькевич виголошував проповіді й для жителів Доброгорщі, Водичок, Гелетинці… У 1917 році голова Проскурівської «Просвіти» видав в Проскурові «Коротенький Християнський Православний Катехизис з додатком щоденних молитов українською вимовою для початкових шкіл і домового уживання», брошури: «Єднайтеся, брати-українці, гуртуйтеся до громади», «Хто ми і від кого походим? Коротенький історичний огляд минулого життя українського народу», «Оборонець скривджених. На спомин Тараса Шевченка» (три видання)… Ще у 1932 року цей священник села Калитинці Юринецького (нині – Городоцька територіальна громада) пережив жорстокі переслідування, грошові побори, побиття до півсмерті комсомольцями-безвірниками… Подальша доля поки що невідома… І таких фактів – досліджених і ще не досліджених – маємо ще дуже багато. Для укладання повної історії міста у ХХ столітті, починаючи від періоду Української революції 1917-1921 років, створення частини курсу «Хмельницькознавства» для освітян та школярів цієї доби Хмельницької громади ще потрібно буде плідно попрацювати.

А поки що книга перша «Проскурів у часи Української революції 1917-1921 років: події, особи, факти» вирушає до книгозбірень та шкільник бібліотек Хмельницької міської територіальної громади та до усіх тих, кому небайдужа правдива історія рідного краю.

Музей історії міста Хмельницького