«ПОСТЕЛЮ ДО СОНЦЯ ВИШИВКУ-МАНІЖКУ»

15 Травня 2026 р.
Прес-центр

В музеї історії міста Хмельницького відкрилася перша персональна виставка вишиваного одягу знаної громадської діячки, волонтерки, самобутньої майстрині народного мистецтва Світлани Ларійчук.

Пані Світлана – творча, закохана в українську народну творчість, українську літературу, поезію душа, тому й обрала для своєї омріяної експозиції слова з вірша «Вишивальниці» (1962) Василя Симоненка, котрі ще в юності запали їй у серце. Повністю цей катрен звучить так: «Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,Простели до сонця вишивку-маніжку, Щоб по тій доріжці з лебедями-снами Плавати по щастя білими човнами».

Цю травневу експозицію, приурочену до Дня матері, Дня вишиванки, присвячено 20-літтю творчої діяльності майстрині та світлій памяті її незабутньої матері Ганни Євтухівни Ларійчук, котра присвятила усе своє життя педагогічній праці.

У мистецькому святі взяли участь друзі, побратими Світлани Миколаївни: з обласної спілки майстрів народного мистецтва, міської народної художньої студії «Рукотвори», обласного і міського відділень Всеукраїнського обєднання ветеранів, міського культурно-мистецького центру «Ветеран», народного аматорського ансамблю музики і пісні «Ретро», громадської організації «Два крила», представники обласної наукової універсальної бібліотеки та численні шанувальники народного мистецтва, української культури.

Передовсім присутні хвилиною мовчання вшанували память українських воїнів, котрі віддали своє життя, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України у війні з рашистським агресором, помянули усіх мирних українських громадян, котрі впали жертвами цієї війни. Подякували українським захисникам, котрі тримають небо над нашою державою, надаючи змогу Україні жити і, в тому числі, проводити мистецькі заходи.

Відкриваючи виставку, директор музею Галина Барабаш зазначила, що авторка нинішньої виставки Світлана Ларійчук – відома й шанована в обласному центрі громадська активістка, учасниця Народного Руху України, з котрою разом пліч-о-пліч в одних рядах пані Галині випало утверджувати незалежність України наприкінці 1980-х на початку 1990-х років. Пані Світлана Ларійчук – енергійна, цілеспрямована, з чіткою громадянською патріотичною життєвою позицією, надзвичайно талановита і свою українську ідентичність активно й різнобічно виявляє, подаючи гідний приклад землякам, в тому числі популяризуючи українську культуру через пісню й вишивку. Галина Барабаш передала майстрині подяку управління культури і туризму Хмельницької міської ради за популяризацію українського декоративно-прикладного мистецтва, збереження національної культурної спадщини та з нагоди персональної виставки.

В експозиції представлено 24 зразки вишиваного одягу: жіночі й чоловічі вишиванки, сукні, плахти, а також рушники, котрі вирізняє своєрідний вишуканий авторський стиль, надзвичайна ретельність та досконалість роботи, розмаїття технік. Відкриває експозицію перша вишиванка пані Світлани, створена 2006 року, є тут і свіжий авторський шедевр 2026 року – ніжна сорочка з мережкою в традиціях решетилівських вишивальниць… Візерунки на ній – українська космогонічна скарбниця! Меандр, якому понад двадцять тисяч років, зерновий вивід, лічильна гладь, двостороння штапівка, ретязь… Загалом майстриня за ці роки створила понад 50 вишитих робіт, велика частина з яких – подарована дорогим для неї людям, в тому числі, воїнам-захисникам. Спеціально мережила сорочку для подарунка волонтеру, котрий перерахував велику суму коштів для ЗСУ. Крім того, деякі вишиванки волонтерки Збройних Сил України Світлани Ларійчук взяли участь в аукціонах зі збору коштів на потреби наших захисників, в тому числі тих, що проводилися за кордоном.

Як зазначила директор музею Галина Барабаш, кожна майстриня у власній роботі виявляє свій внутрішній світ.

Дивовижно витончені, оздоблені делікатно-ніжними візерунками та мережками вишиванки Світлани Ларійчук створюють світлий, гармонійно-позитивний настрій в мистецькій залі музею, випромінюють красу, затишок, милують око, бо створені з любовю, мудрістю, знанням і розумінням сакральної символіки вишивки. Зрозуміло, що такою довершеністю стоїть талант, величезна праця, досвід, мистецький смак, бажання…

Світлана Ларійчук змалечку в'язала гачком, вишивала серветки, брала участь в учнівських виставках. Майбутня майстриня народилася на Прикарпатті у селі Ланчин Коломийського району, де її батьки працювали педагогами за направленням. Згодом родина повернулася на рідну Вінниччину, де Світлана закінчила Бершадську середню школу. Вищу освіту здобула у Латвійській сільськогосподарській академії, на факультеті харчової промисловості. За напрвленням працювала технологом та головним інженером Іллінецького маслозаводу, згодом за переведенням – старшим бактеріологом Хмельницького молочного обєднання, старшим інженером на цьому ж підприємстві.

Робота, сімейні справи залишали дуже мало часу на улюблене заняття. Лише після виходу на пенсію пані Світлана змогла присвятити час вишиванню. Так сталося, що спершу голка з ниткою стали своєрідною віддушиною у важкі для серця дні, коли доглядала маму, з якою трапився інсульт. Як людина, котра прагне досконалості у всьому, Світлана Миколаївна наполегливо взялася опановувати вишивання. Закінчила курси при міській народній художній студії «Рукотвори», брала уроки в уславленої народної майстрині Ніни Гончарук, котра стала для неї доброю подругою, опановувала секрети давнього народного мистецтва в Грицівському вищому професійному училищі № 19… А ще усі ці майстерні стібочки, вивершені узори й мережки – то постійна самоосвіта й самовдосконалення, знайомство з творчістю провідних українських вишивальниць, дня і ночі натхненної праці творчого серця…

Вишивання вимагає наполегливості, володіння різними техніками, уміння поєднати їх в одному виробі, а також знання основ дизайну одягу. Тому в 2011 році пані Світлана закінчує курси крою та шиття, щоб створювати власні зразки одягу і прикрашати його вишивкою.

Так одна за одною зявляються на світ оригінальні, різнопланові роботи: жіночі, чоловічі сорочки, сукні, плахти, спідниці… Умілиця створює дивовижно розмаїті, світлі, досконало оздоблені різними техніками зразки вишиванок, позначені витонченою естетикою, вдало продуманою архітектонікою візерунків та гармонією кольорів. Вона ретельно опанувала такі техніки як лічильна гладь, ретязь, двостороння штапівка, низинка, солов`їні вічка, зерновий вивід, хрестик, мережки: ляхівка, через чисницю, вирізування, занизування… А ще у деяких роботах поряд з прадавніми символами виведений український тризуб – знак нашої державності, отой святий для символ, що його українці навіть в часи окупації, переслідування всього, що нагадувало про Українську державність, старалися вплести у візерунок своїх святочних вишиванок… До кожної роботи пані Світлана приступає з молитвою, відповідним настроєм, адже вишиванка, тим більше, пошита і вишита рукодільницею – це справжній оберіг. Кожна робота – досконально вивершений задум, скрупульозно дібрані узори, продумана символіка, вкладена частинка душі і сердечних почувань. Є у майстрині сукні - цілковито авторські: від крою та пошиття до оздоблення за власноруч розробленими схемами вишивки. В її колекції візерунків – автентична українська прадавня символіка, творчо опрацьована спадщина відомих українських вишивальниць, узори зі славнозвісної збірки відомої української просвітительки Олени Пчілки… Світлана Ларійчук – авторка схеми вишиваного бренду Хмельницької області в чотирьох кольорах. Оскільки пані Світлана – незмінна учасниця народного аматорського ансамблю музики і пісні «Ретро» Хмельницького міського культурно-мистецького центру «Ветеран», то вона ще виготовляє власноруч сценічні костюми: сорочки, вишиті плахти…

Майстриня – активна членкиня Хмельницької міської народної художньої студії «Рукотвори». Навесні 2014 року відбулася перша персональна виставка Світлани Ларійчук у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Неодноразово брала активну участь у різних колективних виставках м. Хмельницького, а також на виставкових майданчиках Києва, Тернополя.

Світлана Ларійчук – відома в обласному центрі громадська діячка, волонтерка громадської організації «Два крила», голова ради Хмельницького міського відділення Всеукраїнського обєднання ветеранів…

Щиро здоровили з чудової нагодимайстриню її добрі друзі. Як завше, з доброзичливим напутнімсловом, обійняла свою підопічну голова обласного осередку майстрів народної творчості народна майстриня Таїсія Стан. Світлана Ларійчук стала однією з перших учасниць студії «Рукотвори». Вона невтомна у бажанні підтримати разом зі своїми посестрами-майстринями українських поетів, художників… Пані Світлана стала ініціаторкою покладання квітів до могил українських борців у державні свята, в тому числі до памятника Романові Шухевичу в Гукові, вона тримає руку на пульсі усіх суспільно значущих подій. Таїсія Стан наголосила, що привітна мистецька зала музею історії міста Хмельницького стала вже традиційним майданчиком, де народні майстрині залюбки демонструють свою творчість для подолян та гостей нашого краю. Дякували за співпрацю учасниці виставок, натхненній читачці заступник директора з питань внутрішньобібліотечної роботи обласної універсальної наукової бібліотеки Олена Баваровська та завідувачка відділу мистецтв цієї бібліотеки Неля Томаля. Саме пані Світлана розробила схему вишивки бренду Хмельниччини – символічного знаку, котрий на майстерці вишивали кращі хмельницькі майстрині для популяризації кращих здобутків нашого краю. Теплим словом підтримала колегу голова обласної організації Всеукраїнського обєднання ветеранів Тетяна Галушко. Нагадала про добрі справи невтомної волонтерки Світлани Ларійчук з подякою за безоплатну працю, сплетені сітки, консервацію, випічку, продукти, аптечки, допомогу і бажання бути корисним своїй державі волонтерка громадської організації «Два крила» Жанна Вільман. Нагадала, як майстриня виставила свою вишиванку на аукціон, який проводили українські волонтери в Роттердамі, у Нідерландах, щоб придбати транспорт для ЗСУ. І тоді, завдяки проданим вишиванкам українських майстринь, в тому числі, й Світлани Ларійчук, було придбано замість запланованих двох автомобілів пять на потреби українських бійців.

Неля Нагорянська, співголова обласної організації Конгресу літераторів України, учасниця колективу «Ретро» побажала Світлані Миколаївні – чудовій подрузі, талановитій майстрині й виконавиці пісень, залюбленій в українське слово, у квіти, у рідну землю, натхненниці добрих справ - усіляких гараздів, успіхів у творчості і зачитала власний вірш-присвяту мисткині-вишивальниці Світлані Ларійчук. А прекрасний експромт – пісня «Подільська сторона» у виконанні учасниць колективу «Ретро» Світлани Ларійчук, Любові Місінської та Нелі Нагорянської вразив гостей свята душевністю, мелодійними голосами, злагодженістю та патріотизмом. Народна майстриня, заслужений майстер народної творчості, «Золота голка України», наставниця й подруга Світлани Миколаївни Ніна Гончарук підкреслила, що зі своїми виставками обидві майстрині-вишивальниці об`їздили чи не всю Україну. Людська чуйність, невтомність-працьовитість та патріотизм Світлани Ларійчук вартують величезної поваги. Побажала колезі многая літа, світла й радості на творчому шляху. А далі гості мали змогу пильно розглянути експозицію авторських робіт Світлани Ларійчук, приязно поспілкуватися в дружньому колі.

Виставка «ПОСТЕЛЮ ДО СОНЦЯ ВИШИВКУ-МАНІЖКУ» експонуватиметься в музеї впродовж місяця. Запрошуємо на Проскурівську, 30 – насолодитися дивом, що створили золоті руки й натхненна душа нашої прекрасної землячки Світлани Ларійчук.