«ТЕРРА СТИМПАНК»

14 Лютого 2026 р.
Прес-центр

«ТЕРРА СТИМПАНК»: МАГІЯ МЕХАНІКИ Й ШКІРИ ВІД МАЙСТРИНІ ГАЛИНИ КЛИМЕНКО

Напрочуд самобутня, оригінальна не лише за матеріалами, способами виконання мистецьких робіт, а й за художньою естетикою та яскравими авторськими інтенціями й метафоричними посланнями, експозиція відкрилася днями в музеї історії міста Хмельницького.

Персональна виставка знаної хмельницької майстрині Галини Клименко «Терра Стимпанк» - справді неординарна подія в мистецькому просторі обласного центру. Адже, за словами голови обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, голови Хмельницької міської народної художньої студії «Рукотвори» Таїсії Стан, у місті та й в області саме пані Галина Клименко – чи не єдина майстриня, котра працює з таким трудомістким та дороговартісним матеріалом як шкіра, і досягла високої майстерності, творячи справжні шедеври в художній техніці і стилі «стимпанк».

Із 40 робіт, представлених нині в експозиції музею, два десятки представляють саме цей мистецький стиль і дали назву усій чудовій колекції Галини Клименко. «Терра Стимпанк», себто в перекладі українською – територія стимпанку – дійсно явище, варте уваги та вивчення. Стимпанк (Steampunk, Парний панк, паропанк, стимпанк) – це широкий термін, який служить для визначення специфічного напрямку у фантастичній літературі, кіно, моді, музиці та комп’ютерних іграх. Характерною рисою цього стилю є використання у творчості атрибутики та технологій ХІХ століття в поєднанні з футуристичними механізмами та технологіями.

Загалом стимпанк — це піджанр наукової фантастики, який описує події що відбуваються у світі, де парові та інші складні механічні машини є основною технологією, а також – напрямок декоративно-прикладного мистецтва, інспірований технологіями і фантастикою XIX століття, в першу чергу, паровими машинами. Естетика стимпанку моделює альтернативний світ, де досконало засвоєна механіка й технології парових машин. Стиль поєднує вікторіанську естетику XIX століття з фантастичними механізмами, індустріальними елементами (шестерні, труби, годинникові механізми), міддю, латунню, шкірою…

Термін «Стимпанк» був придуманий у 1987-му році американським письменником фантастом Кевіном Джетером, у якості жартівливого визначення, для ряду фантастичних романів, що описують вікторіанську епоху розквіту промислової індустрії та парових машин. Гумор терміну полягав у тому, що в 1987-му році дуже популярним стилем був Кіберпанк, суть якого полягала в високих комп’ютерних технологіях. На противагу подібному виду хай-теку, Джерет і придумав назву, яка б описувала альтернативний, так би мовити, більш примітивний паровий прогрес. Попри те, що назва для стилю з’явилася аж у 20-му столітті, сам стимпанк існував з XIX століття. Знаменитими його представниками можна назвати письменників Жуля Верна та Герберта Уеллса.

Інша, велика частина, творчих робіт Галини Клименко представляє мистецтво художньої обробки шкіри та живопис по натуральній шкірі. І в цьому наша майстриня досягла неабиякої віртуозності.

Привітати Галину Клименко з новою сторінкою в творчому поступі зібралися колеги по творчому цеху, художники, поціновувачі мистецтва.

Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання пам`ять українських воїнів-захисників, котрі віддали своє життя, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, а також – усіх співвітчизників, чиї життя забрала рашистська агресія.

Вітаючи гостей творчого свята, директор музею Галина Барабаш зробила короткий екскурс в історію мистецького напрямку «Стимпанк», окреслила творче та філософське осмислення художніх робіт майстрині Галини Клименко. Зокрема, зупинилася на філософській інтерпретації символіки представлених робіт, де велику увагу приділено такій символічно-філософській категорії як «час» через використання годинникових механізмів та елементів. Зауважила: як-то буває у справді талановитих художніх творах, роботи Галини Клименко надаються до багатогранного трактування і несуть у світ набагато глибший зміст понад той, котрий хотіла втілити художниця. Саме «час» як категорія не просто фізична, а категорія людського буття, знайшов багатогранну інтерпретацію у багатьох художніх роботах майстрині. Час як світоглядна категорія, як даність, подарована вищими силами людині для становлення особистості, здобуття життєвого досвіду. Час та його фізичні й філософські виміри у людській свідомості стали предметом творчого вивчення для Галини Клименко, як і загалом осмислення людського буття, саме його світлого боку й найцінніших проявів у категоріях краси, добра, любові.

Пані Галина Барабаш передала авторці виставки подяку управління культури і туризму Хмельницької міської ради за організацію й проведення виставки, багатолітню творчу діяльність.

Галина Клименко розповіла про свій творчий шлях, поділилася секретами мистецької лабораторії. Народилася майстриня в м. Шепетівка на Хмельниччині. Закінчила Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю «інженер-гідротехнік». Працювала у Хмельницькому облвиконкомі, міському пенсійному фонді, майже два десятки років – директором виробничо-комерційної фірми «Аланс». Не навчалася у мистецьких закладах, але з дитинства любила малювати, «все своє життя малювала зарисовки, ескізи». Лише після виходу на пенсію, з 2010 року, Галина Григорівна змогла присвятити час улюбленому заняттю. Вона повсякчас – у творчих пошуках. Самостійно опанувала і працює у різних техніках: пресована флористика (виготовлення панно, картин з сухих пресованих квітів), колажі «терра» (композиції з різноманітних природних матеріалів: гальки, мушлів, коріння, насіння рослин), декупаж (декорування різних предметів, поверхонь художніми мотивами), художня обробка шкіри (створення художніх панно, картин з натуральної шкіри), стимпанк (фантазійне поєднання образів тварин, риб, птахів, предметів з механічними деталями) в картинах і панно… Шкіра, зізналася майстриня, - дуже досконалий матеріал, здатний до трансформацій, підлягає і механічній, й художній обробці, з нього можна створити все що завгодно і дуже цікаво з ним працювати. Починала свій експеримент з обробки шкіри. Це – справжня «кухня алхіміка»: підготовчі етапи включають смаження, варіння матеріалу… Розпис – то окрема сторінка. Роботи буквально променяться під різними світловими кутами… А потім до шкіри додався метал… Полюбляє наша героїня мандрувати блошиними ринками, шукати різноманітні старовинні механізми та деталі, котрі якраз і надають картинам динаміки, загадковості, таємничого лоску…

Стимпанк – це необмежена свобода у польоті фантазії, територія, де немає канонів і заборон. Благодатний час для пані Галини – це години усамітнення в творчій майстерні, де можна цілковито присвятити себе улюбленому заняттю. Особливо нині, коли життя не надто тішить добрими новинами. Майстриня зізнається: «мені подобаються годинники, розбирати їх, компонувати з цими механізмами інші матеріали, створювати різноманітні образи». А от диво-техно-риби з`являються ще із тих щасливих вражень молодості, коли з чоловіком та дітьми багато мандрували на кожні вихідні, особливо полюбляли рибалити, готувати рибку, смакувати нею… Що надихає? Як створюється новий образ? «По-різному буває. Сюжети, враження, несподівані підказки дарує саме життя. Природа надихає. Іноді придбаєш рамку і вже бачиш той образ, який вже набуває певних рис в процесі творення… Ескізів ніколи не роблю: мені самій цікаво, як буде відбуватися процес у кожному випадку, чим завершиться втілення цих емоцій, думок… Цікаво спостерігати, як хвилини й години життя набувають в процесі творення кольору й форм, і хочеться завершити, щоб побачити, що вийшло на цей раз. Маю велике бажання опановувати нові техніки, навчатися новому». На жаль, чоловік пані Галини нині хворіє, але всіляко підтримує її творчі пошуки, а також її роботи дуже подобаються дітям – доньці та синові та сімом онукам. До речі, донька мисткині закінчила художню школу, також дуже любить малювати. А онучка навчається в Києві, у художньому коледжі імені Т. Г. Шевченка, мріє вступити до університету, на художньо-архітектурний факультет. Син пані Галини нині боронить Україну від ворога на східних кордонах.

Вишукані художні роботи майстрині – відомі нині не лише у мистецьких колах області та країни. Її інтер`єрні твори прикрашають оселі та приватні колекції, пані Галина постійно отримує нові замовлення. Багато своїх робіт дарує.

Голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, голова Хмельницької міської народної художньої студії «Рукотвори», народна майстриня Таїсія Стан зауважила: місто Хмельницький славиться своїми народними майстрами, та серед 60 майстрів саме пані Галина Клименко відома неповторною технікою художньої обробки шкіри та мистецьким стилем «стимпанк». Саме вона – друга і єдина після незабутньої майстрині Ніни Косарєвої – створила власний впізнаваний стиль. «Я захоплююся добротою, скромністю пані Галини. Вона постійна учасниця заходів нашої спілки, бере участь у багатьох фестивалях народної творчості, урочистих подіях, її душа – відкрита до творчості, виставкової діяльності», - підсумувала пані Таїсія Стан. Побажала авторці виставки довгих років творчості, натхнення, добра, здоров`я і миру». Адже творчість важко дається в часи війни, потрібно мати певний душевний стан, щоб створити справді якісну мистецьку річ не просто як спосіб самовираження, а той світлий знак краси й добра, який потрібен людям. І наші, хмельницькі митці, зауважила Таїсія Стан, гідно тримають цей культурний фронт.

Світлана Ларійчук, відома хмельницька вишивальниця й волонтерка, посестра по творчій студії «Рукотвори» сердечно привітала Галину Клименко з творчим святом. «Ці роботи зворушують, вражають багатством фантазії, душевним багатством, це – мистецьке надбання України», - зазначила пані Світлана. Висловила майстрині свою підтримку, побажала міцного «тилу» та наснаги.

Відома хмельницька художниця Ірина Стасюк висловила щире захоплення високим рівнем мистецьких творів Галини Клименко, котрі потужним рівнем енергетики викликають смак до життя, зцілюють красою та досконалістю.

Гості презентації мали змогу насолодитися виставкою та обмінятися враженнями.

Об`ємні рельєфні картини з натуральної шкіри та композиції в стилі «стимпанк» – чотири десятки художніх шедеврів в мистецькій залі музею створюють атмосферу високочастотної творчої напруги, бринять-пульсують кольорами, відтінками, формами, настроями, переливами світлотіней, сюжетами, несподіваними алюзіями… І, коли в периметрі цього мистецького хіт-параду творчих образів та ідей, органічно поєднаних фарб і кольорів ти занурюєшся в розмаїтий авторський дивосвіт, то, здається, чуєш наяву чарівну музику цих механізмів, паровозів, старих годинників, ключів, шестеренок, телефонів, клаксонів, заклепок, гайок, швейних машинок, втулок, пряжок і замків… Тебе пронизує до денця серця щемна мелодія одинокого скрипаля – «Янгола над містом»… Ти вчуваєшся, як цокотить по асфальту коротенькими лапками-коліщатками ота мила механічна такса з несподіваних залізок, як булькають, дрейфуючи дном океану лупаті самозакохані «Технориби», як шелестять на вітрах ці пелюстки квітів, листочки дерев, лопотять, вилискуючи золотими сонцепромінчиками, «Вітрила»… Душевний комфорт по-домашньому створюють лагідні лілові троянди з «Бузкового сюжету» та квітуючі фіалочки у вазонку на серветочці з «Весняного настрою»… Ти вже подумки мандруєш покрученими вуличками поміж мурами «Старого містечка» над морем, боязко переходиш темний ковзкий міст над закутою в льоди рікою «Вечірнього міста», чимдуж добираєшся до теплої хижки під лісом у «Зимових Карпатах»… А як самозабутньо віддається музичній стихії віртуозна «Скрипалька» на концертній сцені! Як потужно, розкрилено огортає всю цю красу земну небесний мудрий воїн «Нічний вартовий» сова-мілітарі, котра й стала знаковим символом на афіші нинішньої виставки… Скільки історій здатна навіяти кожна композиція, яку фантазію пробудити…

Сміливий творчий експеримент хмельничанки Галини Клименко, який триває уже кілька десятиліть, викликає незмінний жвавий інтерес, непідробне захоплення та вдячні відгуки у кожного, в чиє поле зору потрапляють ці, без перебільшення, висококласні й гармонійно виплекані художні роботи.

Саме - «виплекані», адже створені з великої кількості деталей, фрагментів, котрі завдяки зіркому оку, оригінальному фантазійному баченню, дивовижно точній, справді інженерній думці, що конструює чітко, функціонально, без зайвого перевантаження, але з глибинним символічним підтекстом, абсолютно доладно лягають на простір кожної картини, вивершуючи органічний симбіоз фактур: шкіри та металевих частин механізмів. Ось де – безмежна царина для роздумів, мрій, спогадів, мистецьких запозичень, філософських екзерсисів та інтерпретацій!

Але набагато цікавіше, ніж послухати про цю чудову виставку, самим завітати до нашого музею, насолодитися красою й збагатити свій душевний досвід незабутньою естетичною насолодою. Тож ласкаво запрошуємо шанувальників краси до нашої мистецької зали, на Проскурівську, 30!

Виставка триватиме впродовж місяця.

До речі, пані Галина Клименко наголосила, що вона – відкрита для спілкування, завше готова проводити майстер-класи для студентів та всіх, охочих до творчого самовдосконалення. Не проґавте унікальний шанс!

Оксана СОБКО, провідний науковий співробітник музею історії міста Хмельницького.

Світлини Вікторії ПАПОНОВОЇ та Леоніда ЗАПАДЕНКА.