У Хмельницькій художній школі відбувся вечір пам’яті «Світло, що залишилось» — захід, присвячений нашим учням, які загинули, захищаючи Україну.
Це був тихий, камерний і дуже щирий вечір. У залі зібралися рідні Героїв, друзі, викладачі, учні. Лунали спогади, слова вдячності, було багато мовчання — того мовчання, в якому живе пам?ять. Ми згадували Вадима Ангела, Руслана Жижука, Тараса Мельника, Михайла Юркова — хлопців, які колись сиділи в цих класах, тримали в руках олівець і пензель, вчилися бачити світ і передавати його мовою мистецтва. А згодом — стали називати захист України. Особливим елементом вечора стали пам’ятні куби, на яких були розміщені особисті фотографії Героїв з різних років їхнього життя — дитинство, юність, навчання, служба. Поруч — їхні художні роботи, створені в стінах нашої школи. Картини, ескізи, замальовки — світ, який вони бачили і який не встигли домалювати. Звучала камерна музика, що делікатно супроводжувала спогади й слова, не порушуючи тиші, а лише поглиблюючи її. Для нас, як для художньої школи, кожен із них — не просто учень. Це талант, характер, пошук, мрія. І сьогодні ми ще раз переконалися: вони залишилися з нами — у своїх роботах, у світлі, яке вміли бачити й дарувати іншим. Щиро дякуємо родинам наших Героїв за довіру, за силу прийти, поділитися спогадами, за слова вдячності. Ми пам’ятаємо кожне ім’я. Бережемо їхні роботи. Розповідаємо про них нинішнім і майбутнім учням. Бо пам’ять — це теж форма виховання. Світла пам’ять нашим учням. Вічна слава Героям України.
У 1991 році Марія Ковбасіста стала ініціаторкою створення дитячого ансамблю бандуристів “Намистечко”. Про зразковий аматорський колектив бандуристів, яки діє у Хмельницькій школі мистецтв,— наша розмова.