Продовження циклу виставок "Я люблю малювати"

3 Жовтня 2025 р.
Прес-центр

«Я люблю малювати рідне місто для людей і для пухнастиків!» 23 вересня 2025 року біля вікон Художньої школи знову привертала увагу чергова виставка учнівських творів. Цього разу підготувала юні обдарування для щирих висловлювань до рідного міста і до… пухнастиків: песиків, котиків, зайчика та іншої живності, – викладачка Марія Канюк. Марія Василівна випускниця Хмельницьої художьої школи (клас Надії Сіренької), а також відділення «дизайн інтер`єру та меблів» кафедри дизайну ХНУ. Дизайнерська освіта неабияк допомагає їй у викладанні: користуючись порадами і знаннями, отриманими від незабутньої Надії Андріївни, вона привносить нові свіжі струмені і знахідки і в предмет «основи композиції», і в різні рукомесла, які використовують діти під час підготовки до різноманітних виставок і свят. Вона й сама постійно з високим художнім смаком розписує деталі, а то й цілі предмети, що бути колишніми обладунками на війні, щоб перетворити їх на пам`ятні сувеніри, які волонтери постійно виставляють на аукціони, ярмарки, а виручені кошти передають ЗСУ. На виставці твори учнів різних років, присвячені місту Хмельницькому, де можна побачити пам`ятні споруди: корпус рідної художки, художній музей, символ міста – пожежну вежу, будівлю театру ляльок, фрагмент міської ради та ін. Діти малюють не лише архітектурні об`єкти під час так званої «зеленої» або літньої практики. Вони полюбляють все живе і тому в їхніх роботах завжди є місце нашим домашнім улюбленцям. Недаремно ми з таким пієтетом ставимся до тренованих вірних помічників на фронті – собак, що вишукують міни, допомагають знайти людей під завалами, передати інформацію тощо. А ніжні і теплі котики там, на передовій, створюють позитивний настрій нашим бійцям... А ще ж всі ми любимо своїх рідних – домашніх тваринок. А якщо когось або щось любиш - так хочеться це замалювати! Наша Художня школа один раз на 2 роки (парні роки) проводить міський конкурс «Диво-птах і диво-звір», який вже став відкритим і для учнів інших регіонів України. Наступний відбудеться навесні 2026 року. То ж - запрошуємо до участі! Слава нашому рідному місту, де затишно живеться людям з братами своїми меншими! Слава славним воїнам ЗСУ, які захищають наш великий дім, ім`я якому Україна!

«Я люблю малювати!» Якщо Ви любите малювати, якщо визначились з майбуттям і хочете стати художником, дизайнером чи архітектором, то вам неодмінно прийдеться поступити навчатись у мистецькому вищому навчальному закладі: академії чи університеті. Для вступу потрібно не лише мати природний дар малювання, а ще й певний багаж або напрацювання у різних галузях образотворчості, зокрема в рисунку. Вже при вступі потрібно вміти побудувати простір майбутньої картини або якогось об`єкту, передати повітряну і лінійну перспективу, володіти вмінням на площині зображувати обємні предмети, передавати гру світла й тіні, знати, що таке рефлекс, валер, нюанс, лесування тощо. Без цих початкових знань неможливо одразу стати класним фахівцем, отримати мистецьку професію. Всім цим законам правильного творення художніх образів на площині навчає викладач Хмельницької художньої школи Олександр Анатолійович Лопатін. Вже більше десяти років він по закінченню Камянець-Подільського національного університету і Краківського педагогічного університету імені Комісії національної освіти навчає дітей міста Хмельницького образотворчості. Як живописець і графік свої твори він наповнює лаконізмом і символізмом лінії і кольору, чим користуватись намагається навчити і своїх учнів. В усі часи академічне навчання передбачало малювання так званих «антиків», тобто скульптурних творів доби античності. На виставку, представлену 25 вересня і яка увійшла до циклу «Я люблю малювати!», Олександр Анатолійович надав роботи своїх учнів, які доволі вправно зобразили і Гомера, і Сократа, і Нікколо да Уздано (Уццано), і голівку Діани й екорше чоловічої голови Гудона, і наче живі листя аканту на фрагментах капітелей грецького коринфського ордеру і виразне око Давида – фрагмент статуї великого Мікеланджело... А ще його учні вміють гарно стилізувати предмети побуту, дещо відсторонено і вишукано зображуючи постановочні натюрморти з різними посудинами, де панує світло й тіні, передані лише лінією і плямами, а також поєднувати здавалось би непоєднуване в своєрідних колажах, присвячених пам`яткам архітектури нашого Хмельницького. Кажуть, педагогом потрібно народитись, і тільки тоді учні стануть справжніми фахівцями, якщо вчитель вмре в учневі. Лопатіну не потрібно цього робити, він гарно володіє аудиторією, діти йому довіряють, вони у нього вчаться. Разом з ними він зробив уже не одну виставку творів і одразу видно, що він вміє вчити, бо має що сказати як митець і педагог. Недаремно, крім учнів школи минулих років, які вже оволоділи мистецькими професіями, зараз його випускники навчаються у Київському національному університеті будівництва та архітектури, а також у Державному університеті Люблінська академія та Університеті Нижньої Силезії у Вроцлаві! Школа відкрита для учнів, які хочуть стати мистцями і подолати перші сходинки до осягнення професією завжди допоможуть такі викладачі як Олександр Лопатін! Приходьте, ласкаво просимо!

«Я люблю малювати місто до його Дня народження!»

На Дні народження прийнято дарувати подарунки. Цього року учні викладачки Любові Хворостюк (Хмельницька художня школа) підготували дарунки – ті, що вони найкраще поки що вміють робити – намалювали збірний портрет улюбленого міста. В п’ятницю, 26 вересня, виставка творів учнів 4 класу елементарного підрівня з циклу «Я люблю малювати!» була розміщена на мольбертах просто неба перед вікнами школи. Намальовані від чистого серця, від доброї дитячої душі малі й могутні дерева, яскраві квіти й червонясті стежки алей перед монументом загиблим солдатам у Другій світовій війні, пам’ятний знак з датою першої згадки про наше місто на острові кохання, фрагменти, а то й цілі архітектурні споруди, які вони побачили своїми пильними очима. А ще на роботах – ліхтарі і світлофори, пожежна вежа і пам’ятник Івану Франку, будинки в стилі конструктивізму, класицизму і модерну, хоч ні особливостей названих стилів, ні навіть таких назв вони поки що не знають, але вгадати, розгледіти на їхніх малюнках ці пам’ятки давньої й не дуже старої архітектури можна. Малювалось простими олівцями (що доволі складно як для недавніх третьоклашок, бо за допомогою тільки ліній потрібно було моделювати й об’єм, і простір тощо), кольоровими олівцями (хоч тут вони виглядають дещо блідо, бо ми вже звикли до яскравих, часом навіть до пронизливих і відкритих так званих «кислотних» кольорів), а також фломастерами. Все як завжди вийшло дуже гарно. Потрібно відмітити, що учні Любові Анатоліївни ще з першого класу беруть участь у конкурсах, виставляють свої роботи в різних арт-просторах, зокрема, у міській дитячій лікарні, міській для дітей і Центральній публічній бібліотеках, у відділі мистецтв обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г. Шевченка. То ж порадіймо учнівським успіхам, побажаймо нових цікавих знань і мистецьких одкровень на ниві осягнення основ образотворчості! Приходьте подивитись і порадіти за наших юних художників!

Хмельницький цікавий

У 1991 році Марія Ковбасіста стала ініціаторкою створення дитячого ансамблю бандуристів “Намистечко”. Про зразковий аматорський колектив бандуристів, яки діє у Хмельницькій школі мистецтв,— наша розмова.

Великодня інсталяція у середмісті

Новини

Продовження циклу виставок "Я люблю малювати"

КОНТАКТИ